- спорожнілий
- -а, -е.1) Дієприкм. акт. мин. ч. до спорожніти.2) у знач. прикм.Нічим не заповнений; пустий, порожній. || Ніким не зайнятий, не заповнений; у якому нікого немає; вільний.3) у знач. прикм., перен. Духовно спустошений, без інтересу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.